10 книг з саморозвитку, які найбільше вплинули на мене

Серед неймовірного розмаїття літератури з саморозвитку я обрала 10 книжок, які в свій час справили найбільший вплив на мене в процесі руху до себе самої. Звісно, таких книжок набагато більше, ніж 10, але я обрала саме ті, що найбільше “зайшли” мені і стали свого роду віхою на шляху моїх пошуків життєвого смислу. Ці пошуки тривають і підозрюю, що триватимуть все моє життя.

  1. Джулія Кемерон “Шлях митця”. Книга, яка непомітно і м’яко змінює твою внутрішню реальність через роботу з твоєю внутрішньою дитиною і твоїм дитинством. Авторці вдається переконати, що творчість є самим процесом життя, що творити означає жити і бути собою. Просто чути себе справжнього.
  2. Екатерина Михайлова “Я у себя одна, или веретено Василисы”. Рекомендувала б читати її всім на постсовецькому просторі – і жінкам, і чоловікам. Просто для того, щоб зрозуміти глибину психологічного насильства, пережитого людьми протягом 70 років будування комунізму. І глибину наслідків, з якими ми маємо справу до сьогодні.
  3. Гордон Ньюфелд, Габор Матэ “Не упускайте своих детей”. Книга, яка перевернула мої  уявлення про те, що таке насправді батьківство і виховання дітей, і назавжди зробила прихильницею теорії прив’язаності. Яка навчила дивитися в суть батьківства, розуміти його вищий смисл, його місію.
  4. Хантер Бомон “Смотреть на душу”. Одна з улюблених книжок про те, як духовні і психологічні практики можуть допомогти нам в повсякденному житті, як системний погляд на буденність може змінити і поглибити стосунки між членами сім’ї. Книжка дуже гуманна, зцілююча і медитативна.
  5. Клаус Джоул “Посланник”. Моя улюблена, яка допомагала вибиратися з усіх найважчих депресій, яка лікувала душу своїм невичерпним оптимізмом і вірою в людський потенціал. Світла, добра, легка і навіть сонячна книжка. Про Любов, яка є основою всього в нашому Всесвіті.
  6. Екхарт Толле “Сила  моменту тепер”. Книга, завдяки якій я нарешті відучилась думати, жувати в думках цю безкінечну ментальну жвачку з потоку безцільних монологів. Навчилась переводити увагу на тіло, його відчуття і переживання кожної миті. Просто жити без думання.
  7. Дженей и Барри Уайнхолд “Освобождение от созависимости”, “Бегство от близости”. Ці дві книжки я б об’єднала в одну, бо сприймаю їх як нерозривну цілість. Можу назвати їх істинно революційними, настільки шокуючими були для мене відкриття всіх деструктивних насильницьких моделей людської взаємодії, з якими ми виростаємо, і які сприймаємо як повітря, яким дихаємо і воду, яку п’ємо. Тобто як невід’ємний і нормальний фон всієї нашої цивілізації.
  8. Даан Ван Кампенхаут “Cлезы предков”. Для мене як для системного терапевта вона стала настільною книгою в темі вивчення трагедій світового масштабу. Я була глибоко вражена тим, як Даан описує системні переплетіння між жертвами і агресорами і як працювати в Полі з цією важкою темою за допомогою шаманського методу системного ритуалу.
  9. Франц Рупперт “Травма, связь и семейные расстановки”. В цій книжці автор пропонує об’єднати для психотерапевтичної роботи мої улюблені теорії і методики – концепцію прив’язаності, теорію травми і метод сімейних розстановок. Книжка дуже цікава саме через погляд на сімейну систему через призму зв’язку прив’язаності і травми.
  10. Мішель Оден “Кесарів розтин”. З книги стає зрозуміло те, наскільки сучасна медицина своїм втручанням спотворила природній перебіг людських пологів і вкрала у жінки її  суб’єктність в них. В книзі багато любові до жінки, до процесу пологів як до унікального дару життя. Оден наче повертає жінкам  їхню гідність, втрачену за роки медичного ведення пологів.

Бажаю вам приємних відкриттів на шляху пізнання себе! І додам від себе – хотілось би мати більше перекладів класних книжок українською мовою 🙂

Share Button

Опубліковано Олена Чернявська

Залишити відповідь